Наказовий спосіб має лише форми другої особи однини й першої та другої особи множини з такими закінченнями:

1. Закінчення -и, -ім(о), -іть звичайно бувають:

а)Під наголосом: бери́, бері́м(о), бері́ть; живи́, живі́м(о), живі́ть; іди́, іді́м(о), іді́ть; печи́, печі́м(о), печі́ть; припусти́, припусті́м(о), припусті́ть.

б)У дієсловах із наголошеним префіксом ви-: ви́бери, ви́берім(о), ви́беріть; ви́жени, ви́женім(о), ви́женіть тощо, які без префікса мають кінцевий наголос: бери́, бері́м(о), бері́ть; жени́, жені́м(о), жені́ть.

в)У дієсловах із суфіксом -ну- в інфінітиві після приголосного: кивни́, кивні́м(о), кивні́ть; кри́кни, кри́кнім(о), кри́кніть; моргни́, моргні́м(о), моргні́ть; сту́кни, сту́кнім(о), сту́кніть.

г)У дієсловах з основою на л або р після приголосного: підкре́сли, підкре́слім(о), підкре́сліть); прові́три, прові́трім(о), прові́тріть.

2. В інших дієсловах ненаголошений голосний у закінченнях наказового способу відсутній:

а)Після голосних: грай, гра́ймо, гра́йте; купу́й, купу́ймо, купу́йте; стій, сті́ймо, сті́йте; ший, ши́ймо, ши́йте.

б)Після приголосних б, п, в, м, ж, ч, ш, щ, р: не го́рб(ся), не го́рбте(сь); сип, си́пмо, си́пте; став, ста́вмо, ста́вте; ознайо́м, ознайо́мте; ріж, рі́жмо, рі́жте; покли́ч, покли́чмо, покли́чте; руш, ру́шмо, ру́ште; морщ, мо́рщте; пові́р, пові́рмо, пові́рте.

в)Після приголосних д, т, з, с, л, н теж зникає, причому ці приголосні пом’якшуються: сядь, ся́дьмо, ся́дьте; трать, тра́тьмо, тра́тьте; чисть, чи́стьмо, чи́стьте; злазь, зла́зьмо, зла́зьте; пові́сь, пові́сьмо, пові́сьте; ви́зволь, ви́звольмо, ви́звольте; стань, ста́ньмо, ста́ньте.

Усі ці форми наказового способу дієслів, як видно з ілюстрацій, мають у першій особі множини закінчення -мо, у другій особі — -те.

Примітка 1. Від дієслова ї́сти наказовий спосіб: їж, ї́жмо, ї́жте; від дієслів допові́сти, розпові́сти звичайно вживаються форми: доповіда́й (від доповіда́ти), розповіда́й (від розповіда́ти).

Примітка 2. Приголосні г, к у наказовому способі переходять у ж, ч: бі́гти — біжи́, біжі́м(о), біжі́ть; лягти́ — ляж, ля́жмо, ля́жте; пекти́ — печи́, печі́м(о), печі́ть (пор. теперішній або майбутній час: біжу́, ля́жу, печу́).

Приголосні з, с, х у словах типу каза́ти, писа́ти, бреха́ти в наказовому способі переходять у ж, ш: каза́ти — кажи́, кажі́м(о), кажі́ть; писа́ти — пиши́, пиші́м(о), пиші́ть; бреха́ти — (не) бреши́, (не) бреші́ть; пор. теперішній час: кажу́, пишу́, (не) брешу́.

Примітка 3. Усі дієслова із суфіксом -ува- (-юва-) мають перед закінченням наказового способу у (ю): вимі́рюй, просмо́люй, розка́зуй.