1. У називному, знахідному та кличному відмінках однини іменники четвертої відміни мають закінчення -я (після шиплячого -а): галченя́, голуб’я́, гуся́, дитя́, ім’я́, козеня́, плем’я́, коліща́, курча́, лоша́.

2. У родовому відмінку однини вживаються форми на -ят-и (після шиплячого -ат-и) та -ен-і: галченя́ти, гуся́ти; дитя́ти, козеня́ти; курча́ти, лоша́ти; і́мені, пле́мені (та пле́м’я).

3. У давальному відмінку однини вживаються форми на -ят-і (після шиплячого -ат-і) та -ен-і: галченя́ті, гуся́ті; дитя́ті, козеня́ті; курча́ті, лоша́ті; і́мені, пле́мені.

4. В орудному відмінку однини вживається форма (без суфікса -ят, -ат) на -ям (після шиплячого -ам), а іменники із суфіксом -ен- мають паралельні форми на -ен, -ем і -ям: галченя́м, гуся́м; дитя́м, козеня́м; курча́м, лоша́м; і́менем і ім’я́м, пле́менем і пле́м’ям.

5. У місцевому відмінку однини вживаються форми на -ят-і (після шиплячого -ат-і) та -ен-і: на галченя́ті; на курча́ті; в і́мені, у пле́мені.