Зміни груп приголосних -цьк-, -ськ-, -зьк-, -ск-, -шк-, -зк-, -ст- 1. При словотворенні приголосні звуки часто змінюються.

а)Група приголосних -цьк- змінюється на -чч- при творенні іменників із суфіксом -ин(а): воя́цький — воя́ччина, коза́цький — Коза́ччина, німе́цький — Німе́ччина, туре́цький — Туре́ччина; але: га́лицький — Галичина́.

б)Групи приголосних -ськ-, -ск- змінюються на -щ- при творенні іменники із суфіксом -ин(а): віск — вощи́на, пісо́к (піску́) — піщи́на, полта́вський — Полта́вщина;

в)Групи приголосних -ск-, -шк- змінюються в -щ- при творенні прикметників та іменників із суфіксом -ан- (-ян-): віск — воща́ни́й — воща́нка, до́шка — дощани́й, пісо́к (піску́) — піща́ний.

г)Групи приголосних -ск-, -ст- змінюються в щ, група -зк- у -жч- при творенні багатьох форм дієслів ІІ дієвідміни: ве́реск — вереща́ти, верещу́, верещи́ш і т. д.; прости́ти — проща́ти, проща́ю, проща́єш і т. д.; прощу́, але прости́ш, прости́ть і т. д.; брязк — бряжча́ти, бряжчу́, бряжчи́ш і т. д.

д)Групи приголосних -ськ-, -зьк- відповідно змінюються на -щ-, -жч- при творенні прізвищ на -енко, -ук: Васько́ — Ва́щенко — Ващу́к, Ісько́ — І́щенко — Іщу́к, Они́сько — Они́щенко — Онищу́к, Водола́зький — Водола́жченко, Кузько́ — Кужче́нко.

Примітка. У присвійних прикметниках від власних імен із групами -ск-, -ськ с на письмі зберігається, а к переходить у ч: Пара́ска — Пара́счин, Они́ська — Они́сьчин; -шк- дає щ: Мела́шка — Мела́щин.

Зміни приголосних перед -ськ(ий), -ств(о) 2. Перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о) деякі приголосні при словотворенні змінюються, змінюючи й самі суфікси.

а)К, ць, ч + -ськ(ий), -ство(о) дають -цьк(ий), -цтв(о): гірни́к — гірни́цький, молоде́ць — молоде́цький, молоде́цтво, па́рубок — парубо́цький — парубо́цтво, ткач — тка́цький — тка́цтво.

б)Г, ж, з + -ськ(ий), -ств(о) дають -зьк(ий), -зтв(о): боягу́з — боягу́зький — боягу́зтво, Запорі́жжя — запорі́зький, Пари́ж — пари́зький, Пра́га — пра́зький, убо́гий — убо́зтво.

в)Х, ш, с + -ськ(ий), -ств(о) дають -ськ(ий), -ств(о): залі́сся — залі́ський, птах — пта́ство, това́риш — товари́ський — товари́ство.

Інші приголосні перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о) на письмі зберігаються: бага́тий — бага́тство, брат — бра́тський — бра́тство, заво́д — заводськи́й, інтеліге́нт — інтеліге́нтський, люд — людськи́й — лю́дство, пропаганди́ст — пропаганди́стський, студе́нт — студе́нтський — студе́нтство.

Примітка. Про творення прикметників із суфіксом -ськ(ий) від географічних назв і назв народів див. § 113.

Зміни приголосних перед -ш(ий) у вищому ступені прикметників (прислів­ників) 3. У вищому ступені прикметників і прислівників г, ж, з перед суфіксом -ш(ий) змінюються в -жч(ий), а с + ш(ий) у -щ(ий): висо́кий — ви́щий (ви́ще), вузьки́й — ву́жчий (ву́жче), дороги́й — доро́жчий (доро́жче), ду́жий — ду́жчий (ду́жче), низьки́й — ни́жчий (ни́жче), але: легки́й — ле́гший (ле́гше).

Це стосується й дієслів, утворених від прикметників вищого ступеня: бли́жчати, ву́жчати, кра́щати та ін., і похідних від них іменників: підви́щення (від підви́щити), подоро́жчання (від подоро́жчати).

-чн-, -шн- 4. Приголосні звуки к, ц(ь) перед суфіксом -н- змінюються на ч: безпе́ка — безпе́чний, безпе́чність, безпе́чно; вік — ві́чний, ві́чність, ві́чно; кіне́ць — кіне́чний, мі́сяць — мі́сячний, око́лиця — око́личний, пшени́ця — пшени́чний, рік — річни́й, се́рце — серде́чний, со́нце — со́нячний, яйце́ — яє́чня. Приголосний основи ч зберігається: по́міч — помічни́й, помічни́к; ніч — нічни́й, ячмі́нь — я́чний (або ячмі́нний).

Виняток становлять слова: двору́шник, міро́шник, рушни́к, рушни́ця, серде́шний (у значенні «бідолашний»), со́няшник, торі́шній.

Примітка 1. Приголосні ж, ч, ш, щ, т(ь) у давальному та місцевому відмінках іменників (жін. р.) та в дієсловах перед постфіксом -ся на письмі зберігаються: ді́жці, дочці́, кві́тці, кни́жці, ю́шці; не врі́жся, не моро́чся, не мо́рщся, ра́дишся, спи́ться.

Примітка 2. Глухі приголосні основи перед дзвінкими на письмі зберігаються: боротьба́ (бо боро́ти), молотьба́ (бо молоти́ти), про́сьба (бо проси́ти). Так само й дзвінкі перед глухими на письмі зберігаються: ба́бка, борі́дка, во́гкий, дігтя́р, кі́гті, кни́жка, легки́й, ні́гті. Але: за́тхлий, зітхну́ти (хоч ди́хати), натхну́ти, тхір.